Бджолина сім’я є неповторною біофабрикою, від якої ми отримуємо не лише мед, віск, прополіс, обніжжя, маточне молочко, бджолину отруту, а й «відпрацьований матеріал» – підмор, або мертві бджоли, які навіть після своєї смерті можуть приносити користь людству. Бджоли гинуть не через хвороби, а в результаті природного відходу. Нерухомі тільця бджіл пасічники називають не мертвими, або обсипаними. Більшість бджолярів їх утилізує (закопує у грунт чи спалює), а дарма. Це дивовижний лікувальний засіб, про який люди знають дуже мало, або й не здогадуються про його існування. Навіть ті, хто що-небудь чув про підмор, вважають його знахарським засобом. Однак, підмор бджіл відомий ще здавна. В Стародавній Греції вживали роздавлених в меду бджіл при карбункулах, захворюваннях ясен, зубній болі, для полегшення прорізування зубів у немовлят, при захворюваннях очей, для росту та зміцнення волосся.
В англійських медичних книгах рекомендували використовувати висушених бджіл при водянці, подагрі, ревматизмі та як розчинник сечових каменів, при спазмах і болі в черевній порожнині, кров’яному проносі, для лікування виразок, гнійників і мокнучих лишаїв.