Громадське об'єднання «Всеукраїнське братство бджолярів України» вважає перспективним експорт монофлорних партій меду дрібними виробниками замість гомогенізованого меду, що поставляється на зовнішні ринки за дуже низькими цінами.

Про це в інтерв'ю «Українським Новинам» сказала голова правління об'єднання Тетяна Васильківська.

Експерт заявляє, що Україна експортує тільки гомогенізований мед.

Вона пояснює, що гомогенізований мед отримують у результаті змішування продукту від різних виробників для формування однієї товарної партії на експорт, у той час як найціннішим вважається мед, зібраний бджолою з одного медоноса — монофлорний, що містить пилкові зерна переважно одного виду рослин.

«Гомогенізований мед — це продаж сировини за найнижчими цінами: від 1,8 до 2,5 долари за кг. Потрібно шукати таких покупців-імпортерів, які будуть купувати мед не для перепродажу, а як кінцеві споживачі. Вважаю, що український мед нефасований має експортуватися за вартістю не нижче 4 євро/кг», — сказала Васильківська.

Монофлорний мед  це квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин майже не впливають на колір, смак й аромат цього сорту меду. Наймасовіші сорти М. м.: липовий, соняшниковий, гречаний і знітовий. Ці сорти збираються повсюдно й у значній кількості.

Цілюща мазь, приготовлена на основі смоли хвойних дерев та меду. Завдяки своїм унікальними відновлювальними властивостями живична мазь є практично універсальним лікуючим засобом.

Застосування мазі

Для зовнішнього та внутрішнього застосування виготовляють мазь-бальзам.

 При ударах, хворобах суглобів, хребта, що починаються фурункулах, легенів опіках, тріщинах на пальцях рук, герпесі на губах мазь втирають у хворе місце протягом 3-5 хвилин. Можна до 3-х разів на день. При нежиті - змащують крила носа, область гайморових пазух, перенісся і лоб. При кашлі ставлять гірчичники і змащують потім почервонілу шкіру маззю.

Серед різноманіття різновидів меду гречаний найбільш пізнаваний. Його насичений колір від теракотового до темно-коричневого не сплутаєш ні з чим іншим. Виробляється він бджолами з нектару гречки, поля якої зацвітають в липні. До осені, буквально через місяць — два після викачки, гречаний мед зацукровується, утворюючи великі кристали, і кілька світліє. Зустрівши в цей сезон рідкий гречаний мед, варто задуматися, натуральний він і не був схильний плавленню.

В останньому випадку існує ризик отримати продукт, що втратив при нагріванні частину своїх корисних властивостей, оскільки навіть нагрівання до 50 градусів згубно впливає на ретельно збалансований природою складу меду. Крім колірної гами гречаний мед має своєрідний пряний смак з ледь відчутною гірчинкою.

Гречаний мед: користь і шкода

Багато вважають, що мед за своїми властивостями однаковий незалежно від медоноса, і відмінності лише в консистенції і смаку. Але це омана. Мед успадковує цілий спектр хімічних елементів, властивий конкретній рослині, а тому його якісний склад може суттєво різнитися. З цієї причини і показання у кожного виду меду різні. Розберемося, чим же може здивувати гречаний мед: користь і шкода цього ласощу, звичайно, багато в чому зумовлені гречкою, але не у всьому.